Геоботаніка — це наука про фітоценози та рослинні угруповання, їхній склад, структуру, формування, зміни та зв’язок з навколишнім середовищем. Сама назва походить від “гео" — земля і “ботане” — трава, пасовисько.
Геоботаніка — це наука не про окремі види, а про поєднання їх (фітоценози та рослинні угруповання), приурочені до певної ділянки землі та до сформованого ними місцезростання. Тим самим підкреслюється тісний зв’язок геоботаніки з географією рослин, з яких до певної міри виділилась і сформувалась фітоценологія як самостійна наука. Фітоценологія бере початок з екології та географії рослин та з грунтознавства,з якими вона генетично пов’язана.
Порівняно з анатомією чи систематикою рослин, фітоценологія — молода біологічна наука. Вона сформувалась наприкінці
XIX ст. і її поява зумовлена потребами людини. Надмірна інтенсифікація сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва у XX ст. спричинила знищення лісів,степів,лук,боліт на великих територіях. В Україні, з одного боку, це зумовило розширення орних площ, знищення природної рослинності, розвитку ерозії фунтів, утворенням яружних систем і зрештою — до скорочення площ землекористування. Так, у післявоєнні роки (1945-1960) внаслідок суцільних рубок лісу в Українських Карпатах на сотнях і тисячах гектарів майже повністю були змиті грунти, оголилися скелі,які й до цього часу повністю не заліснені. Такожу 60-80 рр.
XX ст. на Поліссі були осушені сотні тисяч гектарів боліт з метою збільшення орних земель, підвищення продуктивності лісів, створення сіяних лук і пасовищ тощо. Дле нерегульоване та надмірне осушення призвело до того, що частина площ, раніше зайнятих болотами, стала непридатною для сільськогосподарського і лісогосподарського освоєння, а надмірне осушення боліт спричинило обміління малих і середніх річок басейнів рік Прип’яті, Десни та Дніпра. Подібних прикладів можна навести чимало.
З огляду на ситуацію, що склалася, виникла необхідність розробити науково обгрунтовані заходи по відновленню лісів на еродованих грунтах, створенню лісонасаджень на осушених болотах та нових агрофітоценозів (неоценозів) на меліорованих землях, а також нормувати випас худоби, створити умови раціонального використання рослинних і торфових ресурсів України. Такий підхід допоможе розв'язати й інші важливі проблеми, зокрема сільськогосподарського освоєння покинутих земель,котрі є в кожному господарстві; створення нових агрофітоценозів, що забезпечують отримання екологічно чистої рослинницької продукції, проведення агролісомеліорації, природоохоронних заходів по збереженню гено- і ценофонду, введення в культуру нових перспективних видів флори України, а також цінних сільськогосподарських рослин, озеленення міст і сіл, раціонального використання природних кормових угідь, застосування мікро- і макродобрив,засобів захисту рослин від шкідників і хвороб тощо. Вирішувати ці проблем можна тільки із залученням геоботаніки та споріднених з нею інших природничих наук.
Немає коментарів:
Дописати коментар